Поворотна фінансова допомога єдиний податок

Чи включається до складу доходу ЮО – платника ЄП третьої групи сума наданої/отриманої поворотної фінансової допомоги?

Відповідь:

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Доходом юридичної особи – платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (пп. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

До складу доходу платників єдиного податку третьої групи не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (пп. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Отже, сума фінансової допомоги, що була надана юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи на поворотній основі, при її поверненні не включається до складу доходу такого платника.

Платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ. ЛИСТ від 11.02.2013 р. N 1990/6/17-1216

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно зі статтею 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (ст. 44 Кодексу).

Відповідно до вимог пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої і п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. N 1637 “Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення” (далі – Порядок).

Доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому в дохід не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Згідно з п. 292.11 ст. 292 Кодексу наведено перелік засобів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Зокрема, пп. 3 пункту 292.11 ст. 292 Кодексу встановлено, що до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.

Враховуючи, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсації у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Отримання поворотної фінансової допомоги не призводить до збільшення доходу платника податку відповідно до пп. 3 пункту 292.11 ст. 292 Кодексу.

Податкові наслідки такої операції мають певні особливості, зумовлені податковим статусом позикодавця і терміном повернення фінансової допомоги останньому.

В обліку особи, що зробила поворотну фінансову допомогу, податкові зобов’язання не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Отже, сума повернутої поворотної фінансової допомоги не включається до доходу платника єдиного податку.

Разом з цим звертаємо увагу, що поворотна фінансова допомога в Цивільному кодексі України (далі – ЦКУ) відповідає договору позики, особливості укладення якої повинні відповідати умовам ст. 1046 – 1053 ЦКУ.

Плануючи здійснювати запозичення, слід брати до уваги наступне: під цивільно-правовою природою поворотна фінансова допомога є позикою і згідно з пп. 6.1 п. 1 ст. 4 Закону України від 12.07.2001 р. N 2664 “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон) є фінансовою послугою. Відповідно до частини першої ст. 5 Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону фінансовим кредитом є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під проценти.

Таким чином, надати кошти в позику під відсотки вправі лише фінансові установи.

Крім того, відповідно до пп. 291.5.1.6 п. 291.5.1 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім сфери страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України “Про страхування”, сюрвеєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Кодексу.

Заступник Голови

А. Ігнатов

Подібні записи:

Коментарі (2)

  1. [...] Подробнее про получение возвратной финансовой помощи на упрощенной системе [...]

  2. [...] Подробнее про получение возвратной финансовой помощи на едином налоге [...]

Напишіть відгук

Пробачте, щоб відправити коментар, маєте увійти в систему.

Інші статті з ‘Глава 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності’